Чи iснують обмеження

Конституція України у ст. 34 вказує на те, що право на доступ до інформації може бути обмежене виключно законом:

• в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам,
• для охорони здоров'я населення,
• для захисту репутації або прав інших людей,
• для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або
• для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

На додачу, стаття 32 говорить про те, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах:

• національної безпеки,
• економічного добробуту та
• прав людини.

Стаття 32 говорить про право особи на приватність, яке і є одним з тих «прав інших людей», задля забезпечення якого обмежується доступ до інформації.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» обмежує доступ до інформації, володільцем якої є суб'єкт владних повноважень, якщо її віднесено на підставі трискладового тесту (ч.2. ст.6) до службової, конфіденційної або таємної інформації. Трискладовий тест, як спеціальний алгоритм перевірки наявності обґрунтованих підстав для обмеження в доступі має застосовуватися до усієї інформації, доступ до якої обмежується.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 6, обмеження доступу відбувається, якщо дотримано сукупність трьох складових:

Перша складова: Обмеження доступу до інформації відбувається:

• виключно в інтересах національної безпеки, та/або
• територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, та/або
• для охорони здоров’я населення, та/або
• для захисту репутації або прав інших людей, та/або
• для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, та/або
• для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя.

Друга складова: Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам (Кримінальний кодекс України визначає істотну шкоду, якщо вона полягає у завданні матеріальних збитків, як шкоду, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.).

Третя складова: Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні.
Лише у випадку наявності усіх трьох складових доступ до інформації має бути обмежено. При цьому обмеження доступу існує до зникнення законних підстав в її обмеженні.
Рішення про віднесення інформації з обмеженим доступом має ухвалюватися уповноваженою на те особою (керівником розпорядник, уповноваженої особа з забезпечення доступу тощо) на підставі письмового обґрунтування із вказівкою конкретного критерію  обмеження, обґрунтування шкоди від оприлюднення та обґрунтування переважання права на обмеження в доступі над правом суспільства отримати таку інформацію обмежено.

Конфіденційна інформація обмежується в доступі, адже така інформація створена фізичними або юридичними особами і ними встановлено чи має така інформація обмежуватись чи ні. Суб'єкти владних повноважень, що отримали таку інформацію не можуть змінювати її режим, окрім випадків визначених ч.2 ст.7 Закону про доступ до публічної інформації.

Службова інформація може обмежуватися в доступі, якщо вона:

• що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію,
• складає собою доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
• зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Таємна інформація обмежується в доступі, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі.

До таємної інформації відноситься:

• державна таємниця (ст. 1 Закону України «Про державну таємницю»),
• професійна таємниця (адвокатська, нотаріальна, лікарська, нарадчої кімнати та ін.)
• банківська таємниця,
• таємниця слідства та
• інша передбачена законом таємниця.

Окрім цього Законом про судоустрій і статус суддів №2453-VI у ст. 11 встановлено право кожного хто не є стороною у справі на вільний  доступ  до  судового  рішення  в  порядку,  встановленому законом. Розгляд  справ у судах  відбувається  відкрито,  крім випадків, установлених процесуальним законом.  У випадку обмеження доступу суд своїм рішенням вмотивовує обставини обмеження (наприклад справа про зґвалтування).

Учасники відкритого  судового процесу та інші особи,  присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіотехнічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання допускається за рішенням суду. Обмеження фото та відеозйомки є типовим для багатьох країн, що спонукало свого часу появі професії судового художника.