Пошук по сайту

Запитайте у эксперта

Роман Головенко
  Магістр права (НУ "Києво-Могилянська академія", 2007 р.), медіаюрист, веде правові проекти ГО "Інститут масової інформації", співавтор текстів законів "Про доступ до публічної інформації" та "Про інформацію" (нова редакція). Веде судові справи в сфері медіа в адмінстративних судах та судах загальної юрисдикції, зокрема забезпечив позитивний результат по справі за позовом ГО "Українська правда" до Президента України (ВАСУ, 2010 р.).
Експерти
Як виконувати закон про доступ до інформації?

Сайт створено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні

інтерактивна карта прозорості місцевої влади

Наші партнери

Народная защита
Народная защита

У соціальних мережах

Що i як оскаржувати

Що і як оскаржувати

Оскарження діянь розпорядників може стосуватися будь-яких їхніх рішень, дій чи бездіяльності, якщо інший суб’єкт (запитувач, користувач веб-сайту тощо) вважає їх протиправними щодо себе. Частина 2 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає невиключний перелік діянь, які можуть бути оскаржені, про що свідчить пункт 7 даної норми. Існують кілька способів оскарження, які передбачають різні правові наслідки залежно від обраного способу – якщо факт правопорушення з боку розпорядника підтвердиться.

Частина 1 статті 23 Закону згадує про можливість оскарження до керівника розпорядника, до вищого відносно нього органу та до суду. Крім того, можливе і досить активно використовується звернення до прокуратури, що передбачено статтею 12 Закону України «Про прокуратуру».

Оскарження може мати наслідком безпосереднє поновлення порушеного права (напр. надання інформації на запит, у задоволенні якого раніше було відмовлено) чи покарання конкретного службовця-порушника (напр. накладення штрафу). Таким чином у першому випадку виникає обов’язок у розпорядника в цілому (зазвичай розпорядник – юридична особа), а в другому – негативні наслідки виникають в конкретної фізичної особи. Якщо розглянути в контексті суб’єктів, до яких може бути оскаржено діяння, то в разі підтвердження факту правопорушення з боку розпорядника можуть виникати наступні наслідки:

  1. оскарження до адміністративного суду – поновлення права, але зазвичай воно не супроводжується покаранням службовця-порушника (хоча ч. 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства передбачає можливість винесення судом окремої ухвали щодо необхідності притягнення порушника до відповідальності);

  2. оскарження керівнику розпорядника або вищому щодо нього органу – в даному випадку на практиці дійсно можливий результат у формі поєднання  як поновлення порушеного права, так і дисциплінарне покарання конкретного порушника;

  3. оскарження до прокуратури – однозначно може мати наслідком визнання судом винуватою в адміністративному правопорушенні конкретної особи, але також і винесення одного з документів прокурорського реагування (ст. 21-23 ЗУ «Про пркуратуру»), після чого порушене право може бути поновлене.

Окремі способи оскарження описані детальніше в розділах з приводу судового та позасудового оскарження.  

Увiйти

Пiдказка